Вознесенське Управління Агропромислового Розвитку

В центрі міста у 18 – 19 ст. знаходилася головна площа, яка називалася Ярмарочна. Сьогодні на її місці — площа Центральна. З краю площі, знаходиться будівля, яку було побудовано у 1865 році. В цьому році їй виповнилося 159 р.

Будівля мала винятково адміністративне значення і ці функції (адміністративної будівлі) вона виконувала весь час свого існування.

Спочатку це була Міська управа (дума) м. Вознесенська, це була кам’яна будівля, що мала покрівлю із заліза. На початку ХІХ ст. в нашому місті будівель з такими характеристиками було всього 238. Ззовні будівля оздоблена фронтоном над вхідними дверима та карнизами, вікна прикрашені сандриками. У середині ХIХ ст. в цій будівлі знаходилася Біржа праці.

Всі елементи архітектурної композиції будівлі мають однаковий розмір. Все це вказує на те, що будівля побудована в стилі класицизму. Вона має чітке просторове рішення, строгі чіткі геометричні форми, внутрішня частина приміщень оздоблена прямолінійно і лаконічно.

В оформленні фасадe переважають класицистичні стильові риси. Центральна осьова композиція головного фасаду підкреслена наявністю ризаліту, увінчаного високим фігурним симетричним аттиком. Архітектурні деталі, профільована підвіконна тяга, широкий фриз, профільований карниз, підкреслюють горизонтальну направленість композиції. Кутові частини та головний ризаліт виділені пілястрами. Віконні отвори прямокутні з рядовим перетином, прикрашеним лише вузьким замковим каменем та прямим сандриком (на головному фасаді). До нинішнього часу збереглося первинне дерев’яне заповнення вхідного отвору. В ряді внутрішніх приміщень збереглися ліпні плафони.

Будівля має внутрішній двір, що є характерною ознакою для будівель того часу.

У 1889-1893, 1902, 1911, 1913 рр. будівлю було перебудовано. В ці роки в ній проводила свої засідання Вознесенська шестигласна дума, до складу якої входили міський голова і шість гласних, що обиралися на три роки.

На 1 січня 1913 року в міській управі, що тут працювала, було 4 чоловіка: міський голова Федор Ігнатович Кухаренко, члени М. Г. Лефтер и Е. Е. Позе, секретар Г. В. Аленін. Міська дума мала 16 гласних. Міській думі підпорядковувалися сиротський суд, міщанська управа, казначейство, поштово — телеграфна контора, поліція, пожежна команда, дільниця Херсонського акцизного управління, державний винний склад, земська лікарня, ветеринарна лікарня, аптеки.

Після Жовтневої революції у грудні 1917 р. за рішенням Вознесенської організації більшовиків був створений військовий революційний комітет під керівництвом Є. А. Синякова. Було ліквідовано міську управу, у другій половині січня 1918 р. Вознесенська Рада разом з Вознесенським повітовим виконавчим комітетом Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів почала працювати у приміщенні на вулиці Дворцовій.

В 1928 р. до Вознесенська приїздив Всеросійський староста М. І. Калінін, а в 1932 р. — голова ВУЦИК Г. И. Петровський та генеральний секретар ЦК КП(б)У С. В. Косіор, які декілька днів працювали у цій будівлі.

В послідуючі роки це приміщення було переобладнано під робітничий клуб. Тут демонструвалися кінофільми, працювала художня самодіяльність «синьоблузники», виступали приїжджі артисти. В цьому ж будинку знаходилася й міська бібліотека. В дворі рог клубу була літня естрада, де виступали приїжджі й самодіяльні артисти.

У 1941 році почалася війна. В будівлі знаходилася німецька управа, яка керувала життям окупованого міста. Будівля управи була єдиною в центрі міста, що уціліла повністю від німецьких бомбардувань.

В підвалах будівлі деякий час знаходилися вознесенські підпільники. Саме звідси їх вели на страту по теперішній вулиці Короленка до парку 1 Травня.

В післявоєнні роки в цій будівля знаходився виконавчий комітет Вознесенської міської ради.

У 1967 р. до святкування 50-ої річниці радянської влади в місті було побудовано на Центральній площі адміністративну будівлю для органів влади. З цього часу в будівлі знаходиться районне сільсгоспуправління.