Свято-Успенська церква.

Свято-Успенська церква знаходиться в селі Новокрасне Арбузинського району Миколаївської області.

Новокрасне - засноване у 1810 році козаками з Полтавської губернії Переяславського повіту сс. Мала Березанка, Черевки, м.Березані та села Мала Крупіль.

Новокрасне, розташоване на лівому березі річки Малої Корабельної, притоки річки Південний Буг. За переказами, село було названо на згадку про село Красного в Полтавській губернії, звідки прийшли перші переселенці.

На правому березі річки Малої Корабельної навпроти Новокрасного на початку 18 століття було започатковано невелике українське поміщицьке село Катеринівка. Згодом у 1962 році Катеринівка злилося з Новокрасним в одне село.

Саме у Катеринівки пройшли дитячі роки М. Л. Кропивницького, він жив у маєтку князя Олексія Миколайовича Кантакузена. Там його батько працював управителем.

Історія формування церкви.

Перша церква в селі Новокрасне була побудована у 1865 році, зі слів старожилів, церква стояла на околиці села, була дерев’яною і невдовзі згоріла. Постало питання про будову нового кам'яного храму. Нова церква була збудована на початку ХХ століття і довгий час була єдиною в районі. В ході опитування старожилів було виявлено, що стара і нова церкви в Новокрасному носили одну й ту ж назву — Успіння Пресвятої Богородиці. За словами жителя села Каздоби А. М., який прожив більше ста років, дізнаємося, що «коли почали будувати церкву, то за півроку виклали фундамент і почали зводити стіни. Але потім «пішли на японця», і будівництво припинилося. За чотири роки вітер і дощі зруйнували недобудовані стіни, і їх довелося розбирати до фундаменту та зводити нові. Церкву будували два роки, а потім її ще два роки розписували». Виходячи з цієї розповіді, нову церкву почали будувати в 1904 році, в наступному році будівництво призупинили, а в 1908-му продовжили. 28 серпня 1910 року, в день Успіння Пресвятої Богородиці, храм освятили.

За словами дослідників, церква була побудована за типовим проектом. Такі церкви будувалися в кінці ХІХ — на початку ХХ століття в багатьох містах і селах Російської імперії. Зокрема абсолютно ідентична церква є в Харкові (в районі Холодної гори), в селі Молодовій Вовчанського району на Харківщині і в селі Миколаївці Бєлгородської області (колишньої Курської губернії).

Типовим було і оздоблення церкви. Фактично всі ікони друковані. Іконостас церкви повторював іконостас Андріївської церкви в Києві (різниця була тільки в тому, що на місці київського Андрія Первозванного знаходиться ікона Успіння Пресвятої Богородиці, що повністю відповідає церковним канонам) (із досліджень О.І. Титаренка). Серед ікон є і писані, як, наприклад, ікона Серафима Саровського.

Під час ремонту в післявоєнні роки, який робили вихідці із Західної України, в загальний колорит розпису стін церкви поряд з традиційними для православ’я золотистим та жовтим кольорам додали синій та світло-зелений, що властиво більше греко-католицькій церкві.

Щодня, навіть під час світових і громадянських воєн, за часів будь-яких владних режимів, церква продовжувала працювати. В період войовничого атеїзму в 1930 році, коли постало питання про закриття святині, жителі села (в основному жінки) відстояли свій храм. Про що розповідає легенда «Доля церковних дзвонів». Місцеві легенди свідчать, що в новокрасненській церкві вінчався Нестор Махно, сюди проїздив Марко Кропивницький.

Для віруючих Свято-Успенська церква була і залишається взірцем краси і урочистості.