Кібрік Є.А

Євген Адольфович Кібрик народився 21 лютого 1906 року в степовому містечку Вознесенську, де пройшли його дитинство і юність.

Вчився Кібрик в місцевій чоловічій гімназії, захоплювався читанням та малюванням.

1922 року Є. Кібрик вступив до Одеського художнього інституту (нині художнє училище ім. М. Грекова), де навчався на факультеті живопису в майстерні Т. Б. Фраєрмана. Молодий художник багато малює, а з кінця 1922 року працює у газеті «Молода гвардія» Одеського обкому комсомолу.

У 1925 – 1927 роках навчається в Академії мистецтв у Ленінграді. У ці роки Кібрик співпрацює з газетами і молодіжними журналами, отримує замовлення від різних видавництв на обкладинки книг, фронтиспіси, заставки.

1930 року молодий художник отримує перше серйозне замовлення на ілюстрації до повісті Ю. М. Тинянова «Підпоручик Киже», після чого і стає затребуваним ілюстратором. Всесвітню славу принесла робота над ілюструванням роману Р.Роллана «Кола Брюньйон»(1934 р.). Всі чисельні малюнки були прекрасними, але особливий успіх мав портрет Ласочки – чарівної героїні повісті, всім відомої дівчини з вишеньками у вустах. Із 1937 року Є. Кібрик працює над серією ілюстрацій до роману Шарля де Костера «Легенда про Тіля Уленшпігеля». Ці ілюстрації підтвердили репутацію Кібрика як блискучого графіка. Далі були ілюстрації до збірки вибраних оповідань М. Зощенка «Уважаемые граждане». Нова тема його захопила. З’явились ескізи , зроблені художником в поїздах, трамваях, в театрі, на вулиці.

1940 року Є. Кібрик знову повертається до творчості Р.Роллана, ілюструючи його роман «Зачарована душа». Але роботу обірвала Велика Вітчизняна війна.

Восени 1943 року художник побував у Сталінграді. Побачене відобразилося в серії графічних листів «Сталінград». У 1944 – 1945 роках була задумана і розпочата серія ілюстрацій до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». Особливо вдалими були образи Тараса та Остапа, що втілювали в собі силу, широту натури яскравих представників народу, які боролися за свободу і незалежність Батьківщини.

Після війни Є. Кібрик звертається до російського героїчного епосу: ілюструє збірку «Героїчні билини». В єдності тексту і малюнку – особливість цієї серії. Богатирі такі переконливі, настільки правдоподібні, що відчуваєш рух та пластику героїв.

Кібрик умів бачити і показувати історію. Дуже цікаві його ілюстрації до «Бориса Годунова» О. С. Пушкіна. У цих мініатюрах він відобразив усі події, що відбувалися в кожній сцені, передав специфічні риси, особливості всіх дійових осіб.

А повість М. В. Гоголя «Портрет» була особливо близькою Кібрикові. Художник зробив 45 ілюстрацій на сторінках і 10 станкових літографій. Це була його остання закінчена робота.

Остання робота художника: ілюстрації до трагедії В.Шекспіра «Отелло» – залишилась незакінченою через раптову смерть художника. Помер Є. А. Кібрик у Москві 16 липня 1978 року.

Є. А. Кібрик був викладачем і професором Московського художнього інституту ім. В. І. Сурикова. Багато і охоче працював з дипломниками. За свою творчу діяльність відзначений орденом Трудового Червоного Прапора, дипломами і медалями різних виставок в нашій країні і за рубежем. Йому присвоєно звання лауреата Державної премії СРСР. Студією «Мосфільм» створений фільм про творчість художника.

У жовтні 1985 року в м. Вознесенську відкрився художній музей Є. А. Кібрика. Тут відображений весь творчий шлях художника, його становлення, експонуються його твори.